Кіборг. 31 день полону (справа Р156)

СТОРІНКА 1  СТОРІНКА 2 СТОРІНКА 3
Потерпілий:
 

Гребенюк Артем Сергійович (W1529), 09.05.1986 року народження

  • Статус на момент затримання: військовослужбовець ЗСУ, сержант, командир десантного відділення 80 ОАМБр
 Короткий огляд події

Гребенюк Артем Сергійович, який виконував бойове завдання з охорони та оборони Донецького аеропорту у складі 80 ОАМБр, був взятий в полон 21.01.2015 року бойовиками окремого розвідувального батальйону “Спарта”, що входить до складу збройних сил так званої “ДНР”. Цьому передував другий надпотужний вибух, що стався 20 січня у новому терміналі та який майже вщент його зруйнував. Частина захисників летовища вимушені були прийняти рішення про відхід та здійснили його вночі. Артем та його побратими, що згодом потрапили до полону, про це не знали. Вранці 21 січня, коли надворі розвиднілось, Артем побачив білий прапор, піднятий кимось із військовослужбовців ЗСУ. На думку Гребенюка, цей вчинок був передчасним. Артем переконаний, що у разі зкоординованих дій з командуванням, яке здійснювало загальне керівництво обороною Донецького аеропорту, та за умови його своєчасного втручання в ситуацію, за незначної артилерійської підтримки, він та інші військовослужбовці могли б організовано залишити зруйновану будівлю терміналу та відійти до безпечних позицій власних військ. Однак цього зроблено не було і Артем разом з своїми бойовими товаришами, щоб не бути безглуздо знищеними, з-за відсутності засобів для продовження оборони, був вимушений здатися в полон, де його утримували рівно один місяць. За цей час військовослужбовцю довелося пережити численні тортури, знущання та приниження. З перших хвилин затримання полоненим погрожували: “Крок вліво, крок вправо – розстріл!”, та регулярно били при конвоюванні та під час утримання. Зі слів Артема це виглядало так: “Там відразу ж нас нас усіх почали бити. Відразу ж. Спочатку ногами та кулаками, потім  палками, і, коли палки від ударів по наших тілах зламались, я чув одну фразу: “Чим ти їх лупцюєш? Вони ж – кіборги!”, – і подав металеву квадратну трубу”. Полонених ставили на коліна, забороняли їм розмовляти українською, примушували стрибати, розвантажувати труни з тілами українських військовослужбовців, їм погрожували розправою над близькими. Крім того, Артему довелось стати свідком жорстокого вбивства Ігоря Брановицького, якого бойовики так званої “ДНР” закатували: “Вони його забили до смерті. Він був сесь у крові, виснажений і весь, як я зрозумів, в переломах, нічого живого на ньому не було. У нього вже кров з рота і з носа текла… Вони відтягнули мене в сторону і сказали: “Дивись, це наслідки того, що він не виконує наші вимоги!””. Далі Артема змусили стати учасником імітованого розстрілу, погрожуючи вбити його товариша у разі відмови. Ось як Артем розповідає про це: “Він взяв мене за волосся та шию, повернув обличчям до Ігоря і сказав: “Бачиш? – а в цей час били Славка. – Твій друг зараз ляже так само, якщо ми не знімемо потрібний нам матеріал!” – і змусив. Він дав мені заряджений пістолет і наказав: “Стріляй ось у цього, – а в цей час всі наші стояли колом на колінах, – якщо ти зараз не натиснеш курок, то ми застрелимо Славка!”. Славка в цей час б’ють, я чую як це все відбувається, чую Славка самого. І в цьому випадку… я знав, що пістолет розряжений, я натиснув на курок. Тут вони посміялись, підбігли та ще кілька разів вдарили. А я в цей час втрачав свідомість, мене постійно рвало”.

Артем Гребенюк був звільнений з полону в результаті обміну 21.02.2015 року.