Моніторінговий звіт

Збройний конфлікт, що триває на сході України вже понад три роки, призвів до великої кількості загиблих та постраждалих. В 21 столітті, в центрі Європи, відбулась збройна агресія Російської Федерації проти України, внаслідок якої тисячі людей загинули та отримали каліцтв. Сотні свавільно позбавлені волі, зникли безвісти, захоплені в заручники або викрадені, по-звірячому закатовані, у тому числі з мотивів національної нетерпимості. Тікаючи від смертельних обійм війни, сотні тисяч сімей були вимушені залишити свої домівки. Фундаментальні права людини на життя та свободу було показово спаплюжено перед світовою спільнотою.

На жаль, Україна, як і країни гаранти її цілісності та суверенітету за Будапештським меморандумом, підписаного 5 грудня 1994 року у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, виявилися не готовими до такого перебігу подій, осбливо за обставин, що країною агресором є один з підписанттів безпекової угоди – Російська Федерація, яка додатково задекларувала свої “дружні” наміри у ряді інших україно-російських домовленостей та міжнародних угод, таких як:  Угода про створення СНД від 8 грудня 1991 року, Тристороння заява щодо гарантій безпеки України президентів США, РФ та України від 14 січня 1994 року, рамковий Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією від 1997 року, Статут ООН та Декларація принципів міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співпраці між державами відповідно до Статуту ООН від 24 жовтня 1970 рокуГельсінський Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі, підписаний 1 серпня 1975 року.

Більшість тих, чиї права було порушено внаслідок війни на Донбасі, і досі не мають дієвих способів для відновлення справедливості та своїх законних прав. Більше того, нема єдиних офіційних даних щодо кількості постраждалих в ході збройного конфлікту на сході України. Є окремі заяви міжнародних організацій, державних органів України, неурядових громадських об’єднань та ініціатив, але зазвичай у таких заявах мова йде про окремі групи осіб, події чи території, що не може показати об’єктивної ситуації щодо кількості постраждалих.

Цим виданням, як і своєю діяльністю загалом, ми намагаємося донести до зацікавлених та відповідальних осіб, що існування єдиної бази даних, в яку буде надходити інформація з усіх джерел про зочини та постраждалих  – це потужний та ефективний інструмент для подолання безкарності та відновлення справедливості, що має слугувати при документуванні порушень прав людини та розслідуванні злочинів. Злагоджена координація дій між правоохоронними структурами, обмін інформацією через єдину базу із залученням до процесу компетентних міжурядових і неурядових міжнародних організацій, інших представництв громадянського суспільства дасть позитивний результат у розкритті злочинів, та допоможе притягнути винних до відповідальності.